Інтерв’ю з солісткою Яною Рижак.
Це історія про талановитих, успішних музикантів, які не побоялися створити гурт із оригінальним репертуаром. У 2019 році Яна Рижак і Дарина Дяченко, яку вона зустріла, вирішили заснувати власний гурт. Музикою захоплювалися з дитинства і мали відповідну освіту. Але врешті-решт, як часто буває з юними артистами, так і не продовжили грати на перших інструментах. Натомість обрали інші та своєрідну назву для бенду — «Not One».
«Я мала нелегкий період у свої 13 років, і на той час сильно захоплювалась гуртом “Twenty one pilots”, які і стали «батьками» нашого гурту. На той час я не мала ні музикантів, ні друзів, ні гітар, не знала майже нічого про створення музики, але дуже хотіла творити», — розповідає Яна Рижак.
Перший інструмент, який привів Яну в світ музики — укулеле. Одного дня Яна зустріла майбутню гітаристку — Дарину. Згодом — піаністку Євгенію Белей, однокласницю і на той час та близьку подругу Дарини.
Так вони втрьох почали розвивати гурт. Майже кожен день зустрічалися, обирали назву, пісні, тексти. Перший концерт зіграли приблизно через два роки на відкритій сцені «Alive сад»: «Він став таким проривом і перемогою для наших маленьких мрій! Люди слухали і кайфували, кликали на біс!», — згадує Яна.
За декілька місяців дівчата разом з музичним майданчиком «Alive» провели фестиваль для молоді під назвою «Youth». Тут зібралося близько 20-ти артистів із різних сфер: музиканти, танцюристи, стендапери. Слухачам пропонували благодійні квитки, які можна було обміняти на будь-яку подію у технічного партнера. Захід провели за підтримки Малої академії наук та Ужгородської міської ради. На цьому ж фестивалі знайшли і басистку Богдану Федурця, яка й досі виступає з гуртом.
Також Яна була учасницею музичного Erasmus+, який мав назву Fusion Experience. Два тижні жила в Німеччині, разом з іншими учасниками створювала музику та готувалася до двох фестивалів у Берхумі та Хагені. Там зібралися виконавці з різних країн, які сильно надихнули дівчину: «Вони поділились різними крутими порадами які використовую досі».
Будь-яку справу не можливо розвивати без труднощів. Постійні заміни музикантів, скасування концертів, фальш на сцені, — це те, що знайомо кожному гурту. До того ж, у 2024 року дівчата роз’їхалися на навчання за кордон. Це був перший застій у творчості. У той час Яна на пару з басисткою Богданою продовжили виступати на концертах акустично.
На одному з таких концертів вони познайомилися з барабанщиком Юрієм Ліваком, який запропонував їм стати ударником. Яна зазначає «Ми швидко погодились, бо без барабанів тепер нікуди».
Для дівчат це був реальний шанс знову виступати з повним інструментальним складом. Але наступний «пробіл» у творчості розпочався майже відразу, як говорить Яна: «Ми тоді з Даною разом впали в якусь апатію… Я не могла ніяк зібратись і взяти інструмент в руки» (кінець 2024 – початок 2025 р.). Без репетицій, рідкісні зустрічі дорівнювали занепад. Але у приватні повідомлення почали надсилати запрошення для гурту про виступи на концертах.
«Насправді я дуже вдячна Юрі, бо якраз таки він був тим, хто витягував елементарно на репетицію раз на місяць, або двічі. А потім Юра знайшов гітаристів і ми почали новим складом збиратися», — розповідає Яна.
Тепер робочий день музикантів виглядає так: Яна приносить текст та мотив пісні, починає грати, Юра відразу підхоплює це на барабанах, потім Дана, басистка.
«Міксуємо, чистимо, переробляємо і ділимось ідеями, як можна зробити пісню цікавішою і приємнішою на звук», — пояснює Яна Рижак.
Щодо виступів, то «Not One» за кілька хвилин до виходу мають традицію — душевні розмови про все, щоб стати ще ближчими і сильнішими, жартують, щоб емоційно підтримати одне одного, а вже після виступу обіймаються і називають цей ритуал «обліпихою».
Спокійно і щиро спілкуються зі слухачами, переконує Яна: «Ми любимо жартувати із публікою і саме в нашої Дани це дуже добре виходить».
Яну Рижак хвилюють суспільно важливі проблеми, свої переживання дівчина висловлює через творчість. Це спостерігається у текстах пісень, які створені на підтримку людей з психічними розладами та депресією.
За стилем гурт грає рок-музику. Яна зазначає: «Це вдалося досягти зовсім недавно завдяки зустрічі з гуртом “Western Wolves” та нашим барабанщиком Юрієм. Але стараємось, звичайно, експериментувати з жанром поп та ліричних творів також».
«Not One» планує записати та презентувати мініальбом вже цього літа, що для молодого гурту є важливим та сміливим кроком.
Музичний гурт — це організм, який має свої силу і слабкість. Десь непорозуміння з учасниками, різні плани на майбутнє або ж типове небажання. Але учасники гурту не відходять від цілі, визначеної на самому початку, — створювати мистецтво.
Бажаємо гурту «Not One» гучних концертів, публіки, закоханої в них, та досягнення нових музичних горизонтів!
Максим Галашко, , студент відділення журналістики УжНУ
Стаття опублікована: https://mojamuzika.dennikn.sk/novinky/not-one-mlade-rockerky-z-uzhorodu-podporuju-v-textoch-ludi-s-dusevnymi-poruchami-a-depresiou
