Спільна заява міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Основної групи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України
(«Львівська заява»).
Завтра Європейська комісія проведе презентацію нової ініціативи, покликаної полегшити доступ до кредитної підтримки для держав-членів ЄС, що межують із Росією, Білоруссю та Україною. Ініціатива під назвою EastInvest Facility є ключовим елементом стратегії для східних регіонів ЄС, які мають кордон із Росією, Білоруссю та Україною. Цю стратегію Комісія ухвалила минулого тижня, щоб допомогти таким регіонам подолати виклики, спричинені російською агресивною війною проти України.
EastInvest Facility стане спеціалізованою фінансовою платформою для східних регіонів ЄС. Вона об’єднає Групу Європейського інвестиційного банку (EIB), Європейський банк реконструкції та розвитку, Північний інвестиційний банк, Банк розвитку Ради Європи, а також національні банки розвитку з дев’яти зацікавлених держав-членів: Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
Платформа має полегшити доступ до кредитів і консультаційної підтримки для приватних і державних ініціаторів проєктів у східних регіонах ЄС. Її мета — стимулювати економічний розвиток, розширювати торгівлю та підвищувати безпеку. Чотири фінансові установи-учасниці оцінюють, що через цей механізм буде залучено щонайменше 28 мільярдів євро приватних і державних інвестицій у цих регіонах.
Створення окремої платформи дозволить краще координувати дії інвесторів, забезпечити високу взаємодоповнюваність та синергію їхніх інтервенцій у прикордонних східних регіонах. EastInvest також координуватиме кредитну й консультаційну підтримку, зокрема для місцевих органів влади. Платформа допоможе задовольнити інвестиційні потреби, визначені у стратегіях розвитку регіонів, що межують із Росією, Білоруссю та Україною, шляхом цільового кредитування з боку установ-учасниць.
Офіційний запуск платформи відбудеться під час заходу високого рівня в Брюсселі, який проведе виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Раффаеле Фітто. Під час заходу Європейський інвестиційний банк разом з іншими міжнародними фінансовими інституціями та національними банками розвитку підпишуть декларацію про наміри щодо створення платформи.
Захід відкриє президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У ньому візьмуть участь президентка Європейського інвестиційного банку Надя Кальвіньйо, а також представники дев’яти зацікавлених країн на високому рівні, які обговорять виклики та можливості для забезпечення процвітання східних прикордонних регіонів Європи.
Серед учасників — прем’єр-міністри Естонії Крістен Міхал, Литви Інга Ругінєне, Латвії Евіка Сіліня, Румунії Іліє Боложан, а також президентка Європейського інвестиційного банку Надя Кальвіньйо.
Довідка
Регіони ЄС, що межують із Росією та Білоруссю, зазнали найбільших потрясінь через російську агресивну війну. Вони стикаються із серйозними перешкодами в торгівлі, скороченням населення через закриття кордонів і наслідками санкцій. У відповідь Європейський Союз уже надав цим регіонам політичну, технічну та фінансову підтримку для розвитку інфраструктури, зміцнення економічної стійкості, оборонних можливостей і створення робочих місць. Водночас триваюча війна свідчить про потребу в подальшій допомозі.
У повідомленні Європейської комісії, ухваленому 18 лютого 2026 року, викладено стратегію підтримки східних регіонів ЄС з урахуванням їхніх специфічних потреб. Документ координує дії на різних рівнях управління, звертаючи увагу як на виклики, так і на потенціал регіонів.
Ініціативи на кшталт Eastern Flank Watch та European Drone Defence мають посилити стійкість регіону, тоді як економічне зростання стимулюватиметься через платформу EastInvest і партнерство зі Світовим банком. Регіональний потенціал використовуватиметься, зокрема, через інтеграцію балтійських електромереж і розвиток водневої енергетики. Поліпшення зв’язності передбачає розвиток цифрових технологій і транспортної інфраструктури, а демографічні виклики планується долати через програми переходу від освіти до працевлаштування та громадські ініціативи, такі як Media Resilience Programme.
Спільна заява міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Основної групи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України
(«Львівська заява»)
(9 травня 2025 року, Львів, Україна)
Ми, міністри закордонних справ та інші представники держав, що беруть участь у Основній групі зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Основна група), зібралися сьогодні, 9 травня 2025 року, у Львові — місті, яке відіграло значну роль у формуванні покоління правників-міжнародників, що заклали підвалини сучасного міжнародного кримінального права.
Нагадуючи про Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року під назвою «Агресія проти України», у якій найрішучішим чином засуджується агресія Російської Федерації проти України з порушенням статті 2(4) Статуту Організації Об’єднаних Націй,
Нагадуючи також Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/6 від 23 лютого 2023 року під назвою «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні»,
Висловлюючи вдячність за роботу, проведену правовими експертами в межах Основної групи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, починаючи з січня 2023 року,
Беручи до уваги Віденсько-Ризьку заяву Основної групи від 22 листопада 2024 року,
Керуючись спільною метою забезпечення відповідальності за злочин агресії, вчинений проти України,
Ми заявляємо таке:
- Ми вітаємо завершення технічної роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення в межах Ради Європи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
- Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу для забезпечення справедливості шляхом притягнення до відповідальності осіб, які несуть найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, вчинений проти України.
- Ми наголошуємо, що після створення Спеціальний трибунал, відповідно до свого Статуту, здійснюватиме провадження з повною повагою до міжнародного права та прав людини з метою забезпечення відповідальності за злочин агресії та зміцнення міжнародного правового порядку.
- Ми висловлюємо вдячність усім, хто активно долучився до підготовчої роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, зокрема правовим радникам, які брали участь у роботі Основної групи.
- Ми підкреслюємо центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу та відзначаємо значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх дій, зокрема їхню роботу над проєктом Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу, проєктом Статуту Спеціального трибуналу, а також проєктом Розширеної часткової угоди, яка визначає механізми підтримки діяльності трибуналу, включно з його фінансуванням та іншими адміністративними аспектами.
- Ми підтверджуємо нашу подальшу відданість процесу створення Спеціального трибуналу в межах Ради Європи, швидкому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування.
- З метою розширення міжнародної підтримки Спеціального трибуналу ми закликаємо інші держави та міжнародні організації приєднатися до наших зусиль і активно підтримати діяльність цього трибуналу.
- Ті з нас, хто представляє держави — члени Ради Європи, очікують на засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13–14 травня 2025 року, яке стане наступним кроком до формалізації створення Спеціального трибуналу в межах Ради Європи.
* Цю заяву було погоджено в присутності Каї Каллас, Високої представниці Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки та віцепрезидентки Європейської комісії, а також Майкла Макграта, єврокомісара з питань демократії, юстиції, верховенства права та захисту прав споживачів.
джерело: Європейська комісія
