Словацьких інвесторів поки небагато. Раніше студенти зі Словаччини часто приїздили сюди у рамках співпраці з Прикарпатським національним університетом.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Івано-Франківська область вважається однією з найбезпечніших у воєнній Україні. Вона межує із Закарпаттям, яке прилягає до словацького кордону.
Фронт знаходиться за сотні кілометрів, однак війна все одно присутня у кожній розмові. В Івано-Франківську нині мешкає близько 300 тисяч людей, серед них – тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Серед переселенців є чимало журналістів, які були змушені залишити свої домівки. Допомагає їм Центр журналістської солідарності під керівництвом Вікторії Плахти. Такий центр працює не лише в Івано-Франківську, а й у Києві, Запоріжжі, Харкові, Львові та Дніпрі.
«Коли наші колеги їдуть на передову, ми надаємо їм бронежилети, шоломи, інше спорядження», – розповідає Богдана Засідко з центру. Тут також надають психологічну підтримку, організовують тренінги з безпеки та допомагають журналістам, які втратили житло.
«Вони часто повертаються до нас – їм потрібно виговоритися, поділитися історіями. Дехто навіть створює власні школи, щоб навчати інших», – додає Засідко. За її словами, журналістська спільнота демонструє силу та готовність підтримувати одне одного, попри всі випробування.
Місцеві журналісти навіть організували аукціон власних робіт, а виручені кошти передали колегам, пораненим на фронті. «Майже всі журналісти займаються волонтерством. Дехто служить у Збройних силах», – пояснює Михайло Савлюк, головний редактор одного з найбільших місцевих порталів Pravda.IF.ua.
Іван Харук, кореспондент телеканалу Espreso, підтверджує: війна не оминула й журналістів.
Оля Рега десять років працювала на місцевому телебаченні, два з них – головною редакторкою. Зараз вона пише для друкованого журналу Like, займається комунікаціями у ляльковому театрі та в Університеті Короля Данила. Разом із колегами вони створили цифровий комікс для дітей про біженців. «Це складна тема для дітей, тому ми обрали таку форму», – пояснює вона.
Івано-Франківськ, що розташований неподалік румунського кордону, активно розвивається. З’являються нові девелоперські проєкти, а безконтактна оплата у транспорті вже стала звичною річчю.
«Місто динамічно розвивається, незважаючи на війну», – зазначає Станіслав Козлов, керівник секретаріату міськради та координатор допомоги переселенцям.
Словацьких інвесторів поки небагато. Раніше студенти зі Словаччини часто приїздили сюди у рамках співпраці з Прикарпатським національним університетом.
Медіасцена Івано-Франківська доволі розвинена: кілька газет, шість телеканалів, чотири радіостанції та низка онлайн-порталів. Багато ЗМІ залишаються пов’язаними з місцевим бізнесом і політиками. Хоча вибори нині заморожені через воєнний стан, підготовка до них іде. Місто вдруге очолює Руслан Марцінків із націоналістичної партії «Свобода».
Одним із найвідоміших незалежних порталів є «Репортер», який нині виходить лише онлайн і робить акцент на критичній журналістиці.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, репортерка Оля Суровська не роздумувала про від’їзд:
«Я залишатимуся в Україні, доки тут є російський солдат. Мої друзі воюють за мене на фронті – вони підтримують мене, а я підтримую їх», – наголошує вона.
Стаття словацькою мовою: https://presov.korzar.sme.sk/c/23536677/ivanofrankivska-oblast-sa-dynamicky-rozvija-partnerske-mesto-presova-zasiahli-rakety.html
(фрк)
